Міністерство освіти і науки України Технічний коледж Національного університету «ЛП» ЗВІТ З ЛАБОРАТОРН РОБОТА № 3 З «Обслуговування ЕОМ» На тему «ОДНОРАНГОВА ЛОКАЛЬНА МЕРЕЖА» 2013 ТЕМА: МЕТА РОБОТИ: вивчення структури однорангової мережі, отримання навиків в настройці і використанні робочої станції в простій одноранговій комп'ютерній мережі КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Розрізняють однорангові мережі, серверні мережі і гібридні мережі: однорангові мережеві середовища (peer-to-peer), в яких немає серверів, і розділяються ресурси незалежних вузлів; серверні (або клієнт/сервер), такі, що містять клієнтів і обслуговуючі їх сервери; гібридні мережі - мережі клієнт/сервер з одноранговими ресурсами, що розділяються. Більшість мереж є гібридними. В одноранговій мережі Windows 95/98 можна розділяти (спільно використовувати) файли і зовнішні пристрої з іншими клієнтами, що працюють в будь-якому середовищі: Windows for Workgroups, Windows NT/2000/2003, OS/2 Warp Connect і ін. Існуючі обмеження не дозволяють дістати доступ до ресурсу відразу великому числу користувачів. Однорангові мережі організовуються по робочих групах, які логічно об'єднують робочі станції за ознакою виконуваних загальних завдань або згідно структури підприємства або організації (робочі станції користувачів відділу бухгалтерія, відділу маркетингу і реклами і т. д.). Робочі групи не мають центрального процесу реєстрації і не забезпечують загального контролю захисту як в серверних мережах. При реєстрації на одному вузлі користувач дістає доступ до будь-яких ресурсів в мережі, не захищених спеціальним паролем. Із збільшенням потужності комп'ютерів з'являється можливість вдосконалення технології однорангових мереж у напрямі підвищення їх ефективності, що приводить до розширення області їх використання. Доступ до окремих ресурсів може бути вільним, або доступним після введення пароля при зверненні до них. Звернення багатьох користувачів до ресурсу, що розділяється, на одноранговому комп'ютері помітно знижує його продуктивність. Переваги однорангових мереж: немає додаткових витрат на сервери або необхідне ПЗ; прості в інсталяції і експлуатації; немає посади адміністратора мережі; дозволяють користувачам управляти розділенням ресурсів; при роботі не вимушують покладатися на функціонування інших комп'ютерів; вартість створення невеликих мереж достатньо мала. В мережі 10BASE - Т застосовується зіркоподібне з'єднання. Це означає, що кожен пристрій підключається власним кабелем до концентратора, причому на кожен концентратор можна підключити інший сегмент через концентратор. Використання кабелю типу "неекранована вита пара" (UTP) добре зарекомендувало себе в невеликих локальних мережах. Кабель «вита пара» дешевший і гнучкіший ніж кабель для 10 BASE - 5 або 10 BASE - 2. Специфікації UTP були визначені підкомітетом IEEE 802.3 в 80-х роках і торкаються тільки "неекранованої витої пари" (UTP). Хоча фізична топологія 10 BASE - Т побудована по схемі "зірка", логічно ця мережа має шинну топологію. Мережу 10 BASE - Т легко діагностувати, оскільки проблеми в одному кабельному сегменті зазвичай не впливають на інші сегменти. (Кожен вузол використовує свій власний сегмент.) Виявити пошкоджений пристрій можна, відключивши кабель від концентратора. Деякі концентратори мають вбудовані засоби, що повідомляють про помилки або проблеми, а також дозволяють видалено відключати пристрої. Такі концентратори називаються інтелектуальними. Ethernet 10 BASE - Т (вита пара) має наступні специфікації: Максимально допустиме число сегментів: 1024 Максимальне число сегментів з вузлами: 1024 Максимальна довжина сегменту: 100 м Максимальне число вузлів на сегмент: 2 Максимальне, теоретично можливе число вузлів в мережі: 1024 Максимальне число концентраторів: 4 Для запам'ятовування того, що можна включити між двома вузлами в мережі 10 BASE - Т, використовується правило "5-4-З". В топології «зірка» використовуються 5 сегментів і 4 повторювачі. З - означає наявність вузлів тільки в трьох сегме...